Маленька казка про Бога, щасливця і чорта

Йому  подобалось  …
Навіщо  щось  казати?
Навіть,  якщо  щось  треба  підписати,
Це  байдуже.  Неси,  що  маєш  волохатий!
-  Підписуй,  ось  …
Тепер  можеш  гуляти  …
Палац,  жінки,  гойдає  яхту  море,
Бідує  світ  –  то  невелике  горе,
Не  в  кожного  таке  щось  відбулось,
То  хай  бідує  інший  хтось  …  
А  він  -  щасливчик,  він  -  пестунчик  долі,
Правда,  лишилось  небагато  волі,
Вже  скоро  день  оплати  набіжить,
А  поки  все  у  нім  мовчить  …
Любов  невтішна  -  вже  забута,
У  друзях  сенсу  теж  нема,
Дитячий  сміх  давно  не  чутий,
І  там,  де  небо,  пелена  …
Йому  подобалось  …
Навіщо  щось  казати?
Із  яхти  вранці  в  «молоко»  стрибати,
Ковтати  долі,  що  марнує  хтось  …
Ще  трішки  залишилось  часу  ...
І  раптом  упекла  межа,
Враз  вицвіло  сліпе  багатство,
Не  приховаєш  вже  -  іржа    …
Любов  несправжня  –  просто  відьма,
Шалені  гроші  –  папірці,
Товчеш  розбитими  коліньми
Сміття  і  дрантя  острівці  …
Вже  не  подобалось,
Вернути  забуте  справжнє  захотів,
Та  чорт  відмовився  і  чути,
Що  він  там  п’яний  белькотів  …  
Ще  трохи  залишалось  чарів,
Отих,  що  дурнем  підписав,
Кусочок  сонця,  білі  хмари
Щасливим  дітям  малював  …
Здолав  невидиму  хворобу,
Урятував  людське  життя,
А  чорт  уже  біля  порогу
Сміється  з  того  каяття  …
Схопив  «щасливця»  за  сорочку
І  тягне  у  свою  пітьму,
Та  раптом  бачить  світлу  точку
Кричить:  братове,  не  вдержу  …
Подумав  Бог:  "Ну  як  це  буде,
Оці  картини  на  стіні  …  
Побачать  діти,  старші  люди  …
Хто  малював?  Скажіть  мені  …"
Та  хай  вже  краще  він  малює?
До  раю  точно  не  візьму,
Хто  так  життя  своє  марнує.
-  Іди  малюй  …  маєш  стіну  …  

[i]*на  фото  сцена  із  "Фауст"  Гете[/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902218
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.01.2021
автор: Дружня рука