Якось мені наснився сон,
Дрімав від київських вікон,
Всівсь Солов’яненко на трон,
Хоч не любив в житті корон,
Білаш, вклонився всім Гнатюк,
Всміхнувся рідний Івасюк …
Зал зачекався, причаївсь,
Хто б краще них в цім розумівсь …
В такому конкурсі за честь
Та заспівав би люд увесь,
Та щось бомонд наш забоявсь
І на гастролі постаравсь …
Стоїть дівча, в малюнках вся,
Та не понищена душа,
Раніше реп хотілось, джаз,
«Співай для себе, не для нас …»
Отож і видала вона,
Що вулиць шум їй нашептів,
Мовчала ввечері зима,
Незвичний вийшов в неї спів …
Чи то злякалась так вона,
Чи навпаки, вся спалахнула,
В цю мить актрисою була,
Актрису публіка почула …
Вклонивсь доземно їй Гнатюк,
Білаш схвильовано всміхнувсь,
Торкнувся серця Івасюк,
Слів Солов’яненко позбувсь …
Отямився і каже: мила,
Мене ти зовсім засліпила …
Співай своє, в своєму крила,
Тебе ж оцьому мати вчила …
Із Грузії приїхав гість,
На що душа та відповість,
Своєю вирішив співати,
Своєю ж легше все сказати …
Злетіла пісня вище гір,
Душа відкрилась наче книга,
Що розтопилась,
Як була, остання українська крига …
Гнатюк розцвів, Білаш злетів
На сцену друга обійняти,
А Івасюк й собі хотів
Під спів той серцем політати …
На тім запал увесь пропав,
Бо далі назбиралось справ
Комусь погане щось казати,
Без серця краще не співати …
Та ще й чуже усе, чуже,
Пожежею запахло в хаті,
Кричати хочуть: та невже
Збідніли, не такі багаті …
Розтратили любов, тепло,
Та хто ж ще любить по чужому?!
Чи засмітилось джерело,
Що живить українську мову?
Дивись, он там в кутку стоїть -
Нестрижений і волохатий ...
Гітара в нього так бринить,
Але ж як може заспівати?!
Кричить Гнатюк йому: ходи,
Отут ставай поблизу мене,
Ти так, юначе, не тремти,
Співай зі мною: брате – клене …
[i]Так, шанувати ми чуже навчилися чи не одвіку,
Своє роздали, розбрелись. По світу. Що немає ліку.
Тепер нікчеми. Бідаки. Потратили свої таланти.
Гультяйські в нас якісь зірки. Бринять. Не грають музиканти. [/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901911
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.01.2021
автор: Дружня рука