пройдеш… не станеш…
… мереживо із думок зима в попіл…
… не змогла зупинити осінь…
… повір, то мені наснилось…
… і весна розтопить кригу…
… і літо задушить пам'ять…
… забудеш все, що сказано…
… позвеш загублене забуття…
… їди, не заманюй кохатися…
… зимонька зима зове…
… один без одного…
…жити…
17.01.2021, Богунія, м. Житомир
#фото-телефон#©Петро Кухарчук
Не варті зимові зливи
Ні відчаю, а ні любові,
Завіяні, так, примхливо,
Загублені у розмові.
Спали їх у пишний попіл,
Пройдися по них весною,
Хай гомін розсипле клопіт,
Хай літо візьме з водою.
А я призупиню осінь -
Наснися, аби кохатись,
Зимову зігрію просинь,
Щоб удвох забуття віддати...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901803
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.01.2021
автор: Леся Утриско