Ти шепочеш,
торкаючись вуха губами
ледь відчутно,
неначе метелик чи подих.
Та я чую слова,
та усе між словами...
Я їх вгадую, мила,
завчасно, на подив.
Я вгадав, що в очах твоїх
щастя багато,
більш ніж зірочок
в небі нічному,
та квітів
у лугах; видають,
як у полі багаття,
найкоханнішу,
най... Найщасливішу в світі.
Ти шепочеш, що в тебе
від мене удари
пропускає серденько,
а то завмирає,
чи зривається раптом
у небо, за хмари,
без страху, наче крила
пташинії має...
Ти шепочеш,
що в тебе
від мене тремтіння
пробігає ні з чим
незрівнянне у тілі.
Перебив я вустами
твоє шепотіння:
«А у мене від тебе
мурашки по шкірі».
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901596
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.01.2021
автор: Леонид Жмурко