Захотілося старому молоденьку взяти,
Буде краля гарнесенька хату прикрашати.
І житиму, не тужитиму,
Візьму собі молоденьку, та й любитиму.
І житиму, не тужитиму,
Візьму собі молоденьку та й любитиму.
Буде пестить мене ніжно,смачно годувати,
А я буду коло неї паном походжати.
І житиму, не тужитиму,
Ех! Візьму собі молоденьку, та й любитиму.
І житиму, не тужитиму,
Ех! Візьму собі молоденьку та й любитиму.
Знайшов собі молоденьку, із панського роду,
Варю каву, подаю,і полю городи.
Сам полю, сам варю, хату прибираю,
Та...То за те ж я молоденьку дружиноньку маю.
Сам полю, сам варю, хату прибираю,
Та...То за те ж я молоду дружиноньку маю.
Нагодую, напою і заправлю ліжко,
Чую вже мене гукає, внеси квасу з діжки,
Сам полю, сам варю, в хаті прибираю,
Це за гріх, що молоду, дружиноньку маю.
Сам полю, сам варю, в хаті прибираю,
Це за гріх що молоду дружиноньку маю.
Нагодую, напою, внесу квасу з діжки...
Ще й на вечір як цариці їй помию ніжки,
Ох! Нароблюся так за день, що й жінка не мила,
Краще б мене малесеньким в купелі втопили.
Сам полю, сам варю, в хаті прибираю,
Ледве ноги волочу, за що ж я страждаю?
А я тую молоденьку, вижену із хати,
Візьму жінку, собі рівню, віка доживати.
І житиму, не тужитиму,
Будем в парі як голуби віка доживати.
І житиму, не тужитиму,
Будем в парі, як голуби віка доживати.
Будем в парі як голуби віка доживати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901593
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.01.2021
автор: Амадей