Лягла зима цьогоріч так несміло,
Мов економила надалі свій сніжок,
А може, небо змусити не вміла,
Тому й стояв сіренький моріжок.
Мов неприкаяні, моталися ворони
І закликали кожен день сніги,
Благали осінь зняти вже корону.
А як її чекали дітлахи!
Це треба тільки бачити, як діти
Хапали перший сніг собі до рук,
Й не поспішали їх в теплі зігріти.
Радів цьому ізбоку й чорний крук.
І хоча сніг ще не хотів ліпитись,
Тож сніговик не виросте в дворі,
Та це не заважає сміхом впитись
Від снігу першого щасливій дітворі.
16.01.2021.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901520
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.01.2021
автор: Ганна Верес