Забути хочу!
Ти – як лихоманка.
Та знову сниться
Місяць в повні –й ми…
Кохані очі,
Зоряні світанки
І блискавиця
Від прощань німих.
Зітерти хочу
Вірші, ніби спалах,
У смутку рими
Журавлів ключем.
Я їх щоночі
Від людей ховала,
Усе незриме,
Що в душі пече.
Птахи весною
Линуть до хатини,
Сердець молитва
Тягне з чужини.
А нам з тобою
Вчитися б в пташини,
Щоб не згубити
Справжньої весни.
З тобою поряд –
Зараз інші люди.
Вогонь забутий
Розчинився в млі.
Світанки в зорях
Не для мене будуть,
І плачуть смутком
Наші журавлі…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901467
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.01.2021
автор: Білоозерянська Чайка