Кричав,
Кричав у небо,
Кричав коли родився...
Благав,
Благав за себе
І за других молився...
Коли не треба, коли треба,
Кричав від радості і болі,..
Та все ж упав до ніг,
Віддавсь без ремства Долі.
О як же докричатись до небес,
Та й так щоби почули,
Щоби слова твої торкнули
Людське в душі володаря чудес.
... кричи, не вір,
що до цих пір
До неба докричатись
не вдалось нікому,
Лише луна
вторить благань
і криків марних втому!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901386
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.01.2021
автор: Ivan Kushnir-Adeline