Любов помиратиме боляче,
Як в осінь пожухлий листок,
То з криком про милість світ молячи,
То мовчки забившись в куток...
В безвиході - навпіл зламається!
На мить оживе серед мрій
І в тиші в дорогу збирається...
Чи є хтось, хто скаже їй: "Стій!"?
А тиша - ні кат, ні заступниця...
З надією, що не кінець,
На землю від янголів спуститься
Крізь хмари!
У ніч!
Навпростець!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901218
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.01.2021
автор: Анатолій В.