Упав на воду лист кленовий,
За течією вдаль поплив.
Змінив осінній день - зимовий
І білим снігом притрусив.
Приспів:
Любові, ніжності кохання,
В своєму серці бережу.
Як засіяє зірка рання,
Я на побачення біжу...
Біжу туди у нашу юність,
Коли роки наші цвіли.
Де та, моя дівоча мрійність,
Звела до купи береги.
І навіть у зимовий вечір,
Коли я згадую тебе.
В уяві гріють руки плечі,
До себе юність нас зове.
Любові, ніжності, кохання,
Для мого серця він приніс.
Той вечір буде не останній,
Він не проллє на землю сліз.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901176
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.01.2021
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)