Здригнусь під вітром і сипну снігами,
У змерзлу кригу я зіб'юсь край моря.
Заметом розстелюся під ногами –
Аби з тобою тільки бути поряд…
Лише для тебе так говорить Муза,
А серця стукіт – мов лелечий клекіт.
В мені ти - вічно… й я немов горнуся
У сподівання ті свої далекі.
Під плач бурульок тихих, тонкосльозих,
Наш лід в стосунках, вірю, любий, скресне,
Гаряче серце… що нам ті – морози?!
Радіє Муза, як кохання хресна!
Я передати слів її не в змозі,
Як серед снігу – знов буяють весни…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900924
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.01.2021
автор: Білоозерянська Чайка