Торкнутись тебе подушками пальців
Залишати неповторні відбитки
Переплітати лінії долонь, читати вени на зап’ястях
Обіймати твої очі
І рахувати слонів на стелі
Де мої рими?
Чому слова прозорі, прозові
Прісні, без солі і перцю?
Чому місяць не глибоке відерце, а океан не місяць?
Чому зорі не їдять води на пляжі, а пісок не зорі?
Чому в тобі море, а в мені вітер?
Чому фіалки не гори, а Карпати не квіти?
Чому у пекло аж шістсот шістдесят шість мостів через хмари,
А до раю тільки 10 правил
Лабіринтом між хмарами,
Що ледь стримують Землю на орбіті.
Будь моїм світом хоча б кожного триста шістдесят п’ятого вівторка
І кожного липня.
Коли земля по орбіті зробить ще один оберт,
Будь зі мною.
І коли крок це метр,
Зроби чотириста двадцять тисяч кроків.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900892
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.01.2021
автор: Victoria Reigns