Немає морозу і снігу, лиш дощ,
Що так зіпсував атмосферу зимову.
Видніють у темряві вулиць і площ
Пейзажі, немов на полотнах Грімшоу.
Надворі йдуть люди, та їм все одно,
У кожному з них теж бурхлять свої війни.
Немає з ким пити те кляте вино,
Нема з ким ділити слова і обійми.
Так порожньо. Дощ скрізь вирує, шумить,
Гілками дерев тихий вітер хитає,
А небо вгорі наглядає й мовчить,
За сірими хмарами місяць ховає.
Вся радість пропала із світлом машин,
Які в далині повертають за рогом.
Так сумно, немає для щастя причин
І, мабуть, в мені не зосталось нічого...
Самотність давно передала привіт,
Слідкує за мною на кожному кроці.
Здається, що всі, хто навколо, весь світ,
Мене залишив у минулому році.
10.01.21
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900885
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.01.2021
автор: grotath