Співає пташка різнокольорова, цей світ великий у її очах,
Лунає пісня ніби колискова, пташата сплять тихенько на гілках.
Та лиш одна не спить і не дрімає, журливу пісню у гаю співа,
Ця пісня лине над стрімким Дунаєм, над полем де колишеться трава.
Над селами і чути аж в Карпати, де стомлений дідусь приліг спочить,
Де пригортає діток своїх мати, де жовте поле і небес блакить.
Де бистрі води і бурхливі ріки, де полонини, втоптані стежки,
Де світ, що зупинився, мов навіки, почувши пташки ніжні голоси.
© Марина Свірнюк
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900725
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.01.2021
автор: Марина Свірнюк