Він володіє дивним ремеслом:
Пірнати в світ уявний, незбагненний,
І, жертвуючи часом, а чи сном,
Навіть узимку бачить луг зелений.
А чи гайнути ген на край Землі
І повернутися назад скоріш ракети,
Тополею зрости поміж полів –
Під силу це не кожному поету.
Його сприймають часто диваком,
Та вірять всі, що посланий він Богом.
На все у нього тільки свій закон,
Окрилений небесною любов’ю.
Встає й на прю- він тільки сам-на-сам,
Публічний й одночасно одинокий.
В полон його бере земна краса,
Й майбутнього теж здатен чути кроки!
6.01.2021.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900665
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.01.2021
автор: Ганна Верес