Зима до нас дороги не шукає
Десь заблукала у краях чужих.
Різдво колядками життя благословляє...
Дощ радості на ранок ледь притих.
Зима всю силу віддає десь іншим.
Там сніг з морозом, там все замело.
А ми тут звикнути ніяк не можемо: в сніжки
Погратись дітям і не довелось.
Ні баб смішних, сніговиків чубатих
Ніби ніколи в нас і не було.
На лижах не катались і санчатах,
На ковзанах так неслись, щоб дух звело.
Зима ще передумає, можливо,
Згадає й нас: все вкриється сніжком...
І заіскриться сонечко грайливо...
Прийди вже, зимонько, на трішки, хоч тайком...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900572
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.01.2021
автор: zazemlena