Згорне осінь крила

На  душі  щось  не  так  –  сумовито,
Плачуть  росами  в  хаті  шибки,
Листя  мокре  дотрушує  вітер,
Від  журби  потемніли  гілки.
Сонце  вже  не  гостює  так  часто,
Бо  ж  осіння  й  для  нього  пора,
Посірів  і  город  –  не  квітчастий.
Галасує  не  так  дітвора.
Згорне  осінь  натомлені  крила,
Вмиє  землю  дощем  затяжним.
Ще  зима  її  не  підкорила,
Але  знаю:  прийде  за  тижник.
7.01.2021.  
Ганна  Верес  (Демиденко).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900543
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.01.2021
автор: Ганна Верес