Умивсь туманом листопад…
На черзі – грудень, січень…
Сто один рік тому назад
Погасла його свічка.
Народжений в Різдвяний день,
Зорею запалавши,
Поет із гідністю пройде
Свій шлях, життя віддавши.
Поет-борець, поет-пісняр,
Син вірний України –
В душі його цвіла весна,
Коли тоді загинув.
Життя коротке, та ясне
Ворожа куля вкрала,
Арештами було рясне,
Та втрапив він до раю.
Не доспівав усіх пісень
Поет цей український,
Все ж бачив наперед усе,
А слово мав за військо.
Він українцем наскрізь був,
Пішов ним і у вічність,
Щоби продовжить боротьбу
У просторі космічнім.
Болить його утрата нам,
І слово його віще –
За волю ще іде війна,
Та вирвемося з кліщів!
18.11.2020
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900536
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.01.2021
автор: Ганна Верес