- Хто ти такий? – у Нього всі питали.
- Я правди Син. Мої слова – ЛЮБОВ
Хтось вірив… Більшість – реготали,
Коли звільняв блаженних від оков.
Хтось йшов за Ним, хтось слізьми вимив ноги,
А хтось боявся… Більшість – збайдужів…
Багатий серцем, виглядом – убогий
Ходив і стукав у вікно душі.
Так повелося – кожен рік чекаємо
Й святкуємо Його святе Різдво.
Щороку в Нього прощення благаємо
І розпинаєм на хресті Його.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900528
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.01.2021
автор: Волинянка