Холодно й сиро, нікуда дітися
В світі холоднім не сходяться пазли
А змучене серце хоче зігрітися
Тільки разом, з тобою разом
І хоче грітись сьогодні – не завтра
Разом чекати печені картоплі
Знов каву варити в кастрюльці на ватрі
І пити по черзі із кофлі.
Хо, хо, холодно, світ мерзне ще поки
І що ж це таке в світі цім діється
Лиш серце беззахисне і одиноке
Все ще на щось тай надіється.
Холодно і світ в безнадії стигне
І знову безслідно затихли мрії
Ще лиш поки слякоть скапує в вигини
Зігрівають серце надії
Парище
2021р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900498
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.01.2021
автор: Мартинюк Надвірнянський