Як ми були бахурєма
Не сиділи в хаті
І на ружні там трафунки
Все були багаті.
Чи то літо, чи зима
Не загонєт з дво́ру
Мали ми Серет, леваду,
Стайню і комору.
І носило нас по них
З до́світа й до но́чи
Аби сє дібрати тхаті
Витріщувов во́чи.
В літі майже цалий день
Були на Сереті,
При худобі на леваді,
З вудков в очереті,
Футбол, «во́йна», лапанки́,
Буда в шкарпі, в лісі,
Ровер, ножички, рогатки,
Стріли й луки в стрісі.
З води в воду, в порохи,
Будлаки, кропиву…
На мацаки́ брали рибу,
Було місце диву.
А приходила зима,
Знов не всидиш в хаті,
Санки, коньки, шайба з блєхи
І лижі в загаті.
Купа дітей летит з горба
На санках в долину
Всі в снігу́ і бурульках,
Видно голу спину.
Наїмосє снігу, леду,
Вип’єм води з студні,
Пар валит, як від коней,
Файні були будні.
Лісові горіхи в Стінці,
В вересні збирали,
Під спортивне, під резинку
Повно напихали.
Чорну їли ми вурду,
Ягоди і япка,
Черешні в Локаційках,
«Пляцки» пекла бабка
На блєті нам з бараболь
Їли й реготали…
Ми самі своє дитинство
Собі будували.
Не ходив ніхто за нами
Де воно там лазит,
Чи си щось не приробило,
Може хто образит ?
Ми робили всьо самі
Нам хватало духа,
А приплентовсє до хати
Дістов поза вуха,
Почуховсє, щось там з’їв,
А з ранє за сво́є,
Бо колєґи вже чекают
І дитинство тво́є.
07.01.2021 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900484
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.01.2021
автор: Олекса Терен