Тихо по стежині я іду,
А зима всміхається, мов діва,
Чари світанкові я вдихну
Та погляну з ніжністю так сміло
Сад уже накинув білу шаль,
Сукні виграють, немовби зорі,
Зимка запросила в милу даль
І малює білосніжні долі
А кущі, як ніби навесні
Радісно купаються у квіті,
У тендітній милій новизні
Граються дивами, наче діти
І зелена зваблива трава
Вкрита килимками, ніби в казці,
Подарую неземні слова
В новорічно чарівливій масці
Образ вже казковий без вагань,
А в очах срібляться ніжні чари,
З маскою омріяних бажань
Вмить засяють чарівні стожари.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900474
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.01.2021
автор: Наталі Косенко - Пурик