Одвічні питання, «для чого і хто я?»
І щоб не казати «на жаль» та «якби»,
Мене надихають казкові герої,
Шукати у душах чарівні скарби.
Бува зазираєш у душу й даремно.
І згадуєш розпачу присмак гіркий.
Але у пітьмі, коли чорно та темно,
Ми можем побачити краще зірки.
Ти кажеш зіркам:
- Не ховайтесь, будь ласка.
Ви дуже потрібні, як сонця нема.
І згодом яскрава і лагідна казка,
З тієї душі виринає сама.
Звільнилась царівна від відьми старої,
Яскраво веселкою простір заграв.
Мене надихають казкові герої,
«Літати» де досі ніхто не «літав».
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900410
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.01.2021
автор: Лада Квіткова