Два Мухаммеда Джєлялєддіна. Румі й Акбар.
Перший — перс, анатолійський поет, духовний вчитель.
Другий — тюрк, імператор, Індії государ,
Гуманіст, меценат, реформатор і просвітитель.
Між ними — кілька сторіч і декілька тисяч миль.
А що в них спільного, окрім імені? Їх любили
Народи країн, яким їхні серця та уми,
Їхні ноги та руки невтомно завжди служили.
Щоб в душах людей мати таку велику вагу,
Наскільки їхнє життя було корисне й прекрасне!
Першого люди назвали Мевляна (дивіться ґуґл).
Другого люди назвали Акбар (всім без ґуґла ясно).
Здійснити місію свого життя вдалось обом.
А місія життя у всіх одна в будь-які епохи:
Служіння життю й любов. Служіння життю й любов —
Світ не знищить себе, тільки є це в ньому допоки.
Обидва були інородці в країнах тих.
Обидва в країнах тих багато добра зробили.
Тож завжди, коли я раптово міркую про них,
Я думаю про Україну і Саакашвілі.
[i]06.01.2021, Чернігів[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900408
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.01.2021
автор: Петро Рух