Достатньо сірого (вже певно!) на сьогодні...
І розлилось вологи хоч куди...
Але приймай! Приймай аж до безодні.
Лише гляди,- межа тут,- не впади!
Бо тільки тут стрічаються всі вільні,
зі сходу і з північности вітри...
Тут перехрестя віковічних істин!
Лише чувай!... Межу не перетни...
Північне сяйво дивне: велич льоду -
не присуд світу,- вихід до зорі!
І тільки тут рождаються мужі!
І кожного священна неповторність!
05.01.2020р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900384
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.01.2021
автор: Іванюк Ірина