Грудень знов землі зомлілі груди
кожухами білими накрив.
Ніч безмежна. Тільки не заснути
під гудінням темних яворів.
Серце, що це сталося з тобою?
Чом таке недремне уночі.
Може, прислухаєшся до бою:
день і ніч схрестились, як мечі.
Хто - кого? Тремтять. Та світло тисне.
Так було і буде так повік.
Як на мить хоч довше сонце висне -
торжествуй: новий почався рік.
Торжествуйте, ріки! Крига скресне.
Торжествуйте, ниви. Зійде сніг.
Радуйся, усе живе і чесне!
Радуйся, хто жар душі зберіг!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900013
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.01.2021
автор: Рясна Морва