Не надто багато в прийдешнього року
Попрошу сьогодні вночі:
Щоб Смерть у пустелю направила кроки,
А тут припинились плачі.
Щоб десь у пустелі безлюдній, спекотній
Вона відпочила від справ.
Щоб світ пригадав врешті дні безтурботні
І спокій ніхто більш не крав.
Шоб жодного пострілу в нашій країні
Ніхто і ніде не почув,
Щоб ворог боятися власної тіні
Почав й Україну забув.
Щоб серце від втрат перестало боліти
У тих хто близьких хоронив.
Щоб нас пережили колись наші діти...
Хіба це таке диво з див?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899886
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.12.2020
автор: Патара