Бо любити будеш все життя,
Як душа ясніє ніби промінь,
Як любов дарує вічний спомин
В дні прожитім. Зовсім не спроста
Нам співає Україна про
Ріки, верби, як вода струмує,
Як вітрець калину все цілує...
Любить землю вільний наш народ.
Бо душа країни – у землі,
Що любити буде верби й ріки,
І шепоче легко так – навіки
Біля рік ростиме гарний ліс.
Тільки сумно стало, що дощем
Не накрити трави як цілунком,
Тільки пахне квітка мальви – трунком
Цим медовим, хочеш бачить ще,
Як квітує вся країна у квітках
Мальв рожевих, пісня – лине-лине...
В небі світлім, дивнім, вічнім, плиннім...
Ти побачиш як злітає білий птах.
Бо любити прагнеш все життя
І долину, що розквітне в маках,
Бо душа від того буде плакать,
Що минають дні, роки, літа...
Що степів у мальвах вже нема.
24.06.2019. 14:08.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899832
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.12.2020
автор: VitaLina