Пари всі вже відчитали,
Іспитів здано чимало,
Вийшовши ледь за поріг,
Валяться студенти з ніг.
В кожного свої тортури -
В тих - слова, а в цих - фігури.
Математика й есе -
В голові змішалось все.
На історію заходжу,
А мені с порогу - "дати".
Відповіді не знаходжу,
Намагаюся вгадати.
Трясця ій, фортуна клята!
Говорю - "в п'ятидесятім"
Троя пала у війні -
Ставлять вищий бал мені.
Вчу війни усі закони -
Це Цивільна оборона
Не дає вночі заснути,
Сняться бою атрибути.
"Протигази одягнути" -
Уві сні звучить наказ.
Одягаю раз у раз,
Закриваю очі, ніс,
А він, клятий, не наліз.
В класі - залік, я - наступна.
Голову вже пхну завзято,
Протигаз вона підступний
Не бажає надягати -
То в ній розуму багато.
Із закритими очима,
Наче німець в танку,
Мовчки знизую плечима,
Вчила це до ранку.
Біологію писала
З ранку і до ночі.
Вже і ручка застогнала:
"Більше я не хочу"
Умикаю свій я чат,
Пише вчителька "замало,
Хочу кращий результат".
Я вже будь-який каприз:
Ось Вам грамота-сюрприз,
Ось оце, іще - воно.
От таке-то, брат, кіно...
Завалили все одно!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899776
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.12.2020
автор: Вєра Євгеньєвна