Лементує баба Настя
Чує майже все село.
Зранку горечко застало
Тільки сонечко зійшло:
– От пройдисвіт голопопий!
Кожа й кості.
У_у! Мань’як!
Не змогла я врятувати
Курочку свою ніяк.
Хтивий півень.
Бідна курка
Через нього не могла
Ні подзьобати зернята,
Ні ковтнути черв’яка.
Плигав він весь час на неї,
Не співав і сам не їв,
Гарну курочку маленьку
Ні за що зі світу звів.
По заслугах буде кара,
Все, життю його кінець.
З цього шклета приготую
Я на завтра холодець!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899771
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.12.2020
автор: Зелений Гай