А поміж нас живуть Ангели святі
А ми, сліпі їх не чуєм , не бачим.
А вони , немов Месії на землі
Стукають, до серця убогим , ледачим.
Небесним дзвоном пробуджують від сну
Щоб свій час у житті не проспати.
Немов сонечко сяють в душу твою
Кличуть до храму щоб Бога пізнати.
Скромні сідають завжди скраю стола
Мовчать , слухають інших розмову.
Ласкаві і приємні є добра душа
і звуть, їх дзвонарі -божого дому.
Беруть, на себе удар винні без вини
На своїх плечах несуть увесь тягар.
З нами є в час радості, журби
Моляться , за нас грішних біля олтар.
Це святі монахи духовні отці
Яке своє життя присвятили Богу.
Є Правою рукою , устами на землі
Коли біда , б'ють у дзвін... тривогу..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899682
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.12.2020
автор: Чайківчанка