На фронті дощ, бої й шалена втома –
І рік ніколи не закінчиться, мабуть…
Плече товариша, теплі дзвінки із дому –
Слова любові, котрими живуть…
Я в полі сам – товариш не вернувся.
А завтра вже приходить Новий рік.
Молюся, щоб живий, нехай забувся,
Нехай мене лишив, нехай би втік!
Думки за день ідуть тридцяте коло –
Пульсує кров, терпіння на межі…
Один у полі… й вороги довкола…
Чого мене лишив, мій брате, розкажи!!!
А Новий рік несе нову надію –
Шампанське, мандарини, олів’є…
І я новий, я більше не зумію
Лишатись осторонь, коли беруть моє.
Нехай один!!! Один з метою – сила!!!
Нехай на свято!!! Тим міцніший дух!!!
Не держать ноги – витримають крила!!!
Душа замерзла – батьківський кожух!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899668
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.12.2020
автор: Волинянка