сльотава осінь ще не склалась в зиму,
хоч попід вікна ходить Новий рік,
не наскладав для осені калиму,
отож - ще парубок, ніяк не чоловік
сльотава осінь з плутаним волоссям
кричить, розхристана, що то і є зима,
насправді ж - осінь, лиш сльотава осінь,
німого суму посестра й кума
сум розпластавсь на сірому асфальті,
зірвав попруги, видер вудила́,
вповзає під демісезонні пальта,
бринить ослизлим усміхом імла
а ти - в кімнаті, ніжна та тривожна,
ввійду тихцем, за плечі обійму,
не плач, не треба більше вже, не можна,
ми краще усміхнемося в пітьму
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899587
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.12.2020
автор: Meprise