моя духмяно тіє

моя  духмяно  Тіє;    із  плавкими  гаряче-липвучими  пальцями-снами,  із  тою  вілуннявою,  що  відбивав  запахи  твоєї    синьої  крови,  із  лиским  льодом  на  звороті  вуст  і  серце  -  у  сніг  піску  нагоршину  до  щезне..  Тіє..  твій  намул  все  гусне  і  з  надлому  довжелезь  води  моря  ти  таки  ухиляєшся  і  я  бачу  твою  старість  Тіє..  воже,  як  прекрасно  бачити  старість  тих,  кого  вбили  молодими,  Тіє..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899470
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.12.2020
автор: Ольґерда