ПОСАДЖУ  КАЛИНУ
Я  посаджу  в  садку  калину,
Щоб  серед  яблунь,  груш  і  слив
Не  згірклі  стебла  тут  полині,
А  калинові  щоб  росли.
Я  посаджу  калину  в  лузі,
Сльозою  буду  поливать
І,  як  матусі,  як  подрузі,
Нудьгу  їй  буду  виливать.
Я  посаджу  свою  калину
На  рівнім  місці,  при  межі,
Тремтяче  серце,  тополине,
Їй  подарую  й  щем  душі.
Я  посаджу  в  степу  калину,
Спиняла  вітер  щоб,  жару,
Щоб  не  гірчив  той  степ  полинню,
І  проганяла  щоб  журу.
Калину  рано  при  криниці
Удвох  із  внуком  посаджу,
Щоб  він  приніс  мені  водиці,
Коли  зберуся  за  межу.
Зоритиму  я  на  калину,
Де  солов'я  пісні  звучать.
Моя  молитва  хай  полине
Оберігати  правнучат.
Я  посаджу  свою  калину,
Щоб  слід  лишити  у  віках.
Хай  українська  пісня  лине,
Цвітуть  дівчата  у  вінках!
22.10.2012.
Ганна  Верес  (Демиденко).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899463
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.12.2020
автор: Ганна Верес