Життя немов суха кроква
Теліпалось від вітрів
Чаша переповнилась
Відірвалось й полетіло
Й так воно по океану
Дрейфувало,дрейфувало
Знову хвилею накрило
І його зовсім не стало
Й так воно на дні морському
Все лежало і лежало
Всіма покинуте й забуте
Розсипалось ,розкисало
Поточилося червами
Гнило,черви ворушились
Понесло його водою
Тільки цвяхи залишились
Довго цвяхи ті лежали
Розсипалися,ржавіли
Попливли й вони з водою
Тільки плями залишились
Час усе несе з собою
З часом зовсім зникли плями
Що залишилось не знаю
Запитай в того хто знає
Час завжди пливе кругами
Пропливає мов примара
Через час на тому ж місці
З скрипом нова кроква впала
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899399
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.12.2020
автор: Fridayboy13