Пшеничний колос ,що проріс з зерна,
іде до сонця і дає,людям усім життя.
Безхмарне небо в яке,вдивляєшся завзято -
це є, моєї України прапор.
Немає зброї,шабель і мечів,
і тільки з цими кольорами,не боїмося ворогів.
Захистимо свою,ми землю всі,
так,як на прапорі - вид неба і землі.
Ми хлібороби і зброя,не потрібна нам,
але за рідну землю,станемо своїм життям.
А якщо з миром,прийдете - то вас,зустрінемо усі,
і подамо руку,ближньому в біді.
Небо без хмар і буйнії хліба,
щоб знали всі - це Українця,є душа.
Чиста без хмаринки,ну без зла-
безмежна і богата,як небо і земля.
Наш прапор,показує у собі Україну -
богату,добру,безмежну і сміливу.
Жовто- блакитний прапор,розвіває на вітру-
це прапор наш,я Українець і цим я дорожу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899357
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.12.2020
автор: Бабич