Чекає див старенька синагога,
Кому ж у диво вірити іще?..
Тамує за дверима серця щем,
Який терпіти вже немає змоги.
Повз неї стільки часу пролетіло,
Їй завдяки з'єдналось стільки доль.
За щось на неї "впала" ця юдоль,
Ледь зранене тримає душу тіло.
На рідкісних байдужих перехожих
Здивованими вікнами зорить,
Жде трепетно п'янкого дива мить
Та… ще його чекати довго схоже.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899325
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.12.2020
автор: Патара