Пам"яті друга дитинства і юності
"Уж кружится последний желтый листик..."
Осінній вітер той листок зірвав.
Про лист опалий, що зими провісник,
в житті востаннє друг мій віршував.
Дружок мій вірний бути б міг поетом.
Він в юні рОки вірші вже складав.
Та... надмогильним траурним портретом
миттєво й несподівано він став.
Автомобіль, як ошалілий вітер,
мов з дерева життя його зірвав.
Друг був зеленим, а не жовтим цвітом,
весняний вік ще в ньому вирував.
Про нього пам"ять в мені часто лине
і в добрую годину, і в лиху.
Тому й природньо, друже Валентине,
"твой желтый листик" впав мені в строфу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899291
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.12.2020
автор: Микола Холодов