Цвіли у райському саду
не лише яблуні та вишні,
бо мав фантазію Всевишній
і шану віддавав труду.
Пилюки не цурався. Біг
щодня на грядку спозаранку,
неначе то – його коханка…
Я б працювати так не зміг!
Та я таке від батька чув:
Адам - вінець його творіння -
мав хист, але не мав терпіння
і неслухняним хлопцем був.
Кохав би Єву молоду!
Так ні - порушив заборону,
відчув на голові корону,
поцупив Яблуко в саду!
Навіщо? Спробуй відгадай…
Жив у безпеці і достатку.
Про все подбав великий Батько…
Так ні - йому ще більше дай!
Я батьку так тоді сказав,
Коли здолав свої вагання:
- Адам обрав шляхи Пізнання...
Бог право вибору надав.
Вже й батько в лету відійшов
(пройшло відтоді літ чимало…),
і хоч хотілося, бувало,
я відповіді не знайшов…
25.12.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899188
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.12.2020
автор: RedkaSM