Сяйво сонця закрито туманами
Небо хмарами стягує рани
Бог щодня посила людям кари
Ми не знаємо ким стали ми
Ми згорділи немов фазани
Ми впустилися нижче землі
Ми складаєм почет сатани
Ми немов одержимі думками
Я уже не помню що коли й кому казав
Я обманював всіх,я втомився й повстав
Так ніким і не став,крім самого себе
Я віддав все тобі,ти прогнала мене
Без честі прожито життя
Без волі вільний безнадійно
Верлібр - це моє життя
А ти для мене все,но
Я не помню коли що й кому казав
Вершник без голови замість шиї діра
Замість долі стріла,полетіла кудись
Я поглянув і все,наздогнать не стараюсь
Полетіла й на болоті,десь впала вона
Я поглянув і все відшукать не стараюсь
Ну а душу продав,бо важкою вона
Стільки часу для мене здавалась
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899180
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.12.2020
автор: Fridayboy13