* * *

Звела  доля  дві
протилежності...Та  так  
і  не  притерлись.

Блукає    сонце    небом.
ніяк    крізь  хмари
не  прорветься.Жаль!

...а  без  кохання
щастя    неможливе.
Принаймні-повне.

Було  кохання
і  залишилось.Тільки  
ти  не  простила...

Втомились  руки
шукають  опори.
Ось  вона    -    костур.

 

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899115
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.12.2020
автор: росава