Іди уже іди

Твій  погляд  отакий  на  мене  подивився
Немов    би  з  блискавиці  роздмуханий  вогонь
Іди  уже,  іди  –  та  час  мій  зупинився
Губами  ловлю  ще  тепло  з  твоїх  долонь.

І  знову  погляд  твій  опалює  віддихом
І  знову  наче  жар  горить  твоє  лице
І  знову  я  тобі  шепочу  тихо,  тихо
Для  тебе  зроблю  все,  усе  лише  не  це

Іди  уже  іди,  у  шепоті  турбота
Іди  уже  іди,  прийдеш  колись  пізніш
Іди  уже  іди  і  губ  солодкий  дотик
Пронизує  мене  мов  найгостріший  ніж.

Я  дивлюся  ще  раз  на  твої  ніжні  плечі
І  бачаться  мені  немов  в  солодкім  сні
І  губи  й  очі  й  ніс  і  інші  теплі  речі
Й  так  гаряче  мені,  й  так  солодко  мені.

Парище
2020р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898964
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.12.2020
автор: Мартинюк Надвірнянський