У осіннім гаю я чарівні мотиви почула
Та вклонюсь скрипалю, у мелодії - смуток забула,
Вигравало усе, світ краси до глибин розкривався,
А пожовклий листок, ніби в чарах осінніх купався
Непомітно в ту мить закружляли в повітрі сніжинки,
А калина з кетяг дарувала свої намистинки,
Поєднання такі, наче осінь з зимою подруги,
Суперечок нема, лише стеляться звабливі смуги
Я завмерла на мить, милували мене дивні чари,
А в нічних небесах вигравали чарівні стожари,
Милувався весь світ та невже така дружба буває,
А життя безліч літ знову книгу життєву листає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898959
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.12.2020
автор: Наталі Косенко - Пурик