Світильник Долі в Небесах
У ніч мені Ангели запалили,
Настав коли той слушний час,
Щоб доєднатись до родини…
Світильник Долі дав Господь,
Порадившись з всіма Святими,
В ту облачивши смертну плоть,
Яку в ту мить батьки просили…
Світильник Долі між зірок,
Мені лише одній доступний,
Тому, зробивши перший крок,
Пішла покірно в світ підступний…
Світильник Долі, мабуть, мій
Лиш там спроможний освітити,
Де сповнена ідей шалених й дій,
Щоб навіть світ увесь перекроїти…
Світильник Долі, що в моїй душі,
Завжди горить, та часом й гасне,
Коли вплітаю сум у ночі й дні,
Забувши раптом про прекрасне…
Світильник Долі світить в темноті –
Думками я завжди до нього лину,
Щоб доля, загубившись в пустоті,
Завчасно не звела мене в могилу…
© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
22.12.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898908
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.12.2020
автор: Lilafea