Життя чи сон, чи божевілля.
Прокинься, підіймись скоріш!
В тумані розум, мов з похмілля,
І душу продаси за гріш.
Ніщо не чую і не знаю,
Ми слів-перевертнів посли.
Моя нікчемна хата скраю,
Та краще би її знесли.
Поглянь, блищить псевдовідзнака
Для знахабнілих соцмереж.
Та все ж, ти с*ка чи собака? –
Забула, це ж одне і теж.
Від фото – лиш одна нудота,
Від слів – самі лиш бла-бла-бла.
Про правду затуляйте рота
У затишку зміїного кубла
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898895
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.12.2020
автор: Ася Оксамитна