Думки мої,ви вершники могучі,
мого життя,долаєти ви,гори й кручі.
Могучі коні,ці ваші скакуни,
бо вправні вершники у них - мої думки.
Долаючи дороги,душі моєї й тіла,
голопом несетеся,по житті моєму - нивах.
І тільки порох,що за вами в'ється,
у памяті моїй і остається.
Але з вами мандрую - хоч куди,
навіть з страхом заглядую у потойбічні,я світи.
І маю змогу,повернутися туди -
де з братом були ми,ще зовсім дітлахи.
З вами розкладую життя,як шахматну ігру,
за допомоги вашої,куди потрібно,щоб виграти хожу.
І тільки ви,управні вершники життя,
допомагаєте нести,ту ношу,що несу я.
Думки мої,тримайтеся у сідлі,
щоб не"вибили"вас з сідла,буденні мої дні.
Хай гриву вашого,могучого коня,
розвіє вітер - правди і добра.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898833
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.12.2020
автор: Бабич