Твоє замріяне дитинство,
Як протяг снів , як взмах руки,
Тихцем закутане в рядки,
Полум'яніють вже зірки
І Щем вигойдують вихристий.
Життя зворушливо-барвисте,
Столами править хлібосіл,
Думки крокують звідусіль,
Чарівну посмішку дочці
Різдво дарує особисто.
Згадай безхмарність василькову,
Кохання зріє ще доба
Блищить стежина голуба,
Тому хто вірш твій занедбав,
Не вір йому, тим паче слову!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898799
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.12.2020
автор: Олександр Киян