Літа теплого давно нема,
Надворі ні весна і ні осінь
І чомусь не приходить красуня-зима
Із морозами до нас у гості.
Із природою дійсно коїться щось
Неймовірне та незрозуміле.
Чи зурочив, а чи поробив її хтось,
Що усе навпаки в її діях.
Середина зими - блискавиця шуга,
Мов шуліка, а ще - громовиця.
Сніг у травні впаде на зелені поля,
Цвіт померзне на яблунях й сливах.
У природі й житті тепер все навпаки,
В цьому винна, звичайно людина,
Але не визнає в тім своєї вини,
Хоча зрештою мусить, повинна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898768
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.12.2020
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський