Намиколаїлись ...
Та сумно так в душі.
Тому і пишуться прості вірші.
Уранці незнайомцю, незнайомці,
В обід чужим веселим дітлахам,
Навіть коту, що муркотить на сонці
Сказати треба щось людським вустам ...
Від подарунків вже звільнились руки,
Немов би ноша впала з твоїх пліч,
Уже забулись колись часті завірюхи,
Запанувала тиха українська ніч ...
Намиколаїлись ...
Пробач раціональність
І ти такий захмурений щодень,
Дивуюся, де та оригінальність
Щезає, як приходить інший день ...
Чому такі яскраві і величні
Робимо свято із життя на кілька днів,
А потім знову злі, безвольні, звичні
І не яскраві для своїх синів ...
Намиколаїлись ...
То може б так і далі,
Схопивши долю міцно за кермо,
Життя крутити радісно педалі,
Обмиколаєне якесь було б воно!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898641
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.12.2020
автор: Дружня рука